Козацькі клейноди, їх вигляд та призначення Ч 2

27.01.2015 Катарина Канивец
6916 просмотров

У минулій статті ми розглянули основні козацькі клейноди. Дана ж присвячена так само козацьким відзнакам, але тим, що мають другорядне значення.

До таких клейнодів належать:

  • Литаври
  • Сурми
  • Каламар
  • Печатка

На перший погляд, кожне з понять є досить складним, наше завдання з’ясувати що розуміється під цими термінами, як вони виглядає і єке мали значення і застосування у козацькому суспільстві.

Литаври – це ударний музичний інструмент з визначеною частотою звуку. Литаври широко використовувалися в побуті запорозьких козаків.

Литаври — це військовий інструмент. Він наводив жах на ворога своїми громовими ударами, був засобом зв’язку між військовими козацькими загонами. Удари в литаври сигналізували про небезпеку, спеціальними умовними сигналами під час бою передавали накази по війську, кошу і т. п. Литаври виконували функцію ударного музичного інструмента в полковій музиці Війська Запорозького. Для козацтва литаври були священною річчю. Можна сказати, що литаври належали до речей національної символіки.

Відповідальним за правильну гру на литаврах був ДОВБУШ (довбиш). Ця посада була призначуваною з членів КОША (війська козаків).

Козацькі Литаври:

picture 2

picture 3

Невід’ємною частиною козацького походу були СУРМИ.

Сурми – це старовинний духовий музичний інструмент прямої видовженої форми, який використовували переважно як сигнальний. Сурма — один із видів козацької дерев’яної труби. Козацькі сурми грали до бою.

Приклади козацьких сурм:

picture 4

Серед козаків існувала спеціальна уповноважена людина – Сурмач, який і подавав відповідні сигнали під час бою. Призначення сурм і литаврів є різним. Литаври задавали більше ритм походу чи бою, натомість сурми оповіщали про початок бою, відхід армії чи перелаштування війська.

Козацький КАЛАМАР також займає важливе місце серед клейнодів. Це інструмент для письма, приладдя для зберігання чорнил (звідси інша назва — чорнильниця) і вмочування в нього предмета для письма (найчастіше пера) під час писання; в Україні особливого поширення набув у козацькі часи. Даний вид клейнодів увічнений і у творчості Т. Г. Шевченка в поемі «Тополя»

Пішла стара, мов каламар
Достала з полиці.
«Ось на тобі сего дива!
Піди до криниці;
Поки півні не співали,
Умийся водою,
Випий трошки сего зілля —
Все лихо загоїть.

Каламар вручався на січовій раді ПИСАРЮ. Це була людина, яка знала кілька мов,і вела міжнародну переписку. Зовнішньою ознакою гідності військового писаря був каламар (чорнильниця) в довгій срібній оправі, який він під час ради тримав за поясом, а перо застромлював за праве вухо.
Посаду писаря на Січі в різний час обіймали такі люди, як Б. Хмельницький та П. Орлик.

Козацький каламар:

picture 5

Козацька ПЕЧАТКА була відзнакою генерального СУДДІ Війська Запорізького. Вона складалася з дерев’яної основи та вигравіруваного зображення. Згодом почали розрізняти різні види печаток: печатка — військова, січова, полкова або сотенна — зберігалася у генерального чи полкового судді, а сотенна — у сотника.

Козацькі печатки:

picture 6

Таким чином, ми розглянули другорядні козацькі символи влади, до яких належать: литаври, сурми, каламар, печатка.

Для закріплення даного матеріалу пропоную вам узагальнюючу табличку:

PICTURE 7

З Любов’ю до своєї професії та учнів, викладач навчального центру «Єнотт»і Федорова М.І