Серія статей до теми «Українська національна революція». №1 – Утворення Української центральної ради

14.03.2015 Катарина Канивец
879 просмотров

Тема « Українська національна революція 1917-1918 рр.» по праву вважається однією із найтяжчих у програмі ЗНО і шкільній програмі 10-го класу. Ця тема перенасичена різними датами, подіями та персоналіями. І дуже вже полюбляють автори ЗНО давати питання з цієї теми на встановлення послідовності, відповідності, причинно-наслідкових зв’язків і т д.

Завдання нашої сьогоднішньої статті полягає в тому, щоб охарактеризувати процес створення і становлення Української центральної ради, її основну мету та заходи діяльності на першому етапі революції.

Отже, в умовах Першої світової війни значно ослабли дві найбільші колоніальні імперії – Російська і Австро-Угорська. Їх армії були виснажені позиційною війною, продовольство закінчувалося, а національні рухи роздирали ці країни зсередини. У Австро-Угорщині монархія стала обмеженою, а у Російській імперії відбулася лютнева революція, в результаті якої анархія була повалена і до влади прийшов Тимчасовий уряд. Скориставшись такою нестабільною ситуацією, 4 березня 1917 року у м. Києві була утворена Українська центральна рада, з представників основних політичних партій :

Партії автономіської спрямованості ( за автономію України в складі Росії):

  • УСДРП – Українська соціал-демократична робітнича партія (В. Винниченко, С. Петлюра, М. Порш, І. Мазепа);
  • УПСФ – українська партія соціалістів-федералістів (Д. Дорошенко, С. Єфремов, О. Лотоцький);
  • УПСР – українська партія соціалістів-революціонерів ( М. Грешевський, В. Голубович, М. Ковалевський, О. Севрюк);

Партії самостійницької спрямованості ( за незалежність і державний суверенітет України):

  • УПСС – українська партія соціалістів-самостійників (О. Макаренко, І.Липа, І. Луценко);
  • УДХП – українська демократична хліборобська партія (С.Шемет. В. Липинський).

З зазначеного можна зробити висновок, що в УЦР переважали автономіські ідеї.
Члени УЦР проголосили своєю метою перетворення Росії на федеративну державу, надання Україні широкої автономії, та представлення інтересів українців перед Тимчасовим урядом Росії.

Українська центральна рада робила опору на селян, робітників, військових, інтелігенцію. Всього до її першого складу було включено 882 представники від рад робітничих і селянських депутатів, соціалістичних партій, військових частин, міст і губерній, громадських організацій і православного духівництва.

Ви розумнієте, УЦР (Українська центральна рада) – орган створений самочинно, тому законною його діяльність в березні 1917 року не була. Для того щоб дійсно бути представниками народу і мати повноваження членам УЦР потрібно було провести вибори, на яких народ делегує (передасть) їй свої повноваження. Такі вибори відбулися 6-8 квітня 1917 року у м. Києві і увійшли в історію під назвою – Український національний конгрес. На ньому було затверджено програму і склад УЦР – законодавчого органу України у 1917- 1918 рр.

Зокрема було проголошено, що метою УЦР є автономія України: « Тільки національно-територіальна автономія України в змозі забезпечити потреби українського народу і інших народів, що живуть на українській землі…». Крім того закріплювалися права національних меншин, виголошувався протест проти претензій Польщі на Україну. Головою УЦР було обрано Михайло Грушевського, тобто він очолив законодавчу владу в Україні.

Паралельно з утворенням законодавчого органу влади в Україні почалася боротьба військових за українізацію військових частин. Військові чудово розуміли. Що без національної армії неможливо створити державу. Опорою для цієї армії стали молоді офіцери, що були вихідцями з українського села, молодими вчителями та юристами. Безпосереднім ініціатором створення національної армії став український військовий клуб імені П. Полуботка, вони сформували перший український полк ім. Б. Хмельницького, в який увійшло 3 тис. чоловік, і його очолив М. Міхновський.

На Українському національному конгресі було створено Український генеральний військовий комітет на чолі з С. Петлюрою. Таким чином українська армія отримала свої організаційні форми. Військовики мали свої місця в УЦР, сприяли проголошенню І універсалу.

Отже, весною 1917 року почалася українська національна революція, яку очолила Українська центральна рада. Метою революції було досягнення автономії України у складі федеративної Росії. Головою УЦР було обрано М. Грушевського. На початковому етапі революції було почато формування української армії, її очолив С. Петлюра. Головою силою, що очолила національну революцію була УСДРП (українська соціал-демократична робітнича партія).

Успіху на ЗНО !!!
З повагою Федорова М.І. – викладач історії навчального центру «Єнотті»