Які зніми було внесено до ЗНО з історії України у 2015 році?

16.12.2014 Катарина Канивец
1390 просмотров

Міністерство освіти на науки України у 2015 році якісно оновило програму з історії України. Головні зміни стосуються того, що були додані нові теми в кінці програми, матеріалів з яких немає у шкільному підручнику.

До нововведених термінів належать наступні: «революція на граніті», «помаранчева революція», «Євромайдан», «небесна сотня», «революція гідності», сепаратизм, АТО (антитерористична операція), анексія, тимчасово окупована територія.

Що стосується нових дат, то до обов’язкових для вивчення абітурієнтами є хронологічні межі «помаранчевої революції», підписання Україною угоди про асоціацію з Євросоюзом, обрання президентом України П. Порошенка а також час «Революції гідності». З ЗНО 2014 року залишилася незміною обов’язковість дати вступу України до СОТ(Світової організації торгівлі). До персоналій додався П. Порошенко.

Факти, які учні повинні вміти характеризувати на ЗНО-2015 доповнилися наступним чином: приватизація засобів виробництва, лібералізація цін, грошова реформа, диференціація суспільства, інтегрування України у світове та європейське співтовариство, «газові» та «торгівельні війни» з Росією, «Революція гідності», агресія Росії проти України, анексія Криму, президентські вибори 2014, проведення Україною АТО, підписання угоди про асоціацію з ЄС.

Крім останньої теми, була розширена і тема « Українська революція» зокрема були додано наступне: терміни – регіональні республіки; персоналії – В. Антонов-Овсієнко, П. Скоропадський, Ю. Тютюнник.

Зникли з ЗНО 2015 наступні персоналії: М. Щорс, Г. П’ятаков. Була вилучена тема про історію, як науку. Значно скорочено тему про економічний, політичний та соціальний устрій Кримського ханства, вилучено тему про Російсько-кримські (турецькі) війни 1853-1856 рр.

Головним здобутком цього року, що значно полегшить підготовку учнів в скорочення пам’яток архітектури та мистецтва, які потрібно розрізняти. Подаємо список тих, що треба знати по темам відповідно до нової програми:

Виникнення та розквіт Київської Русі

– Софійський собор у Києві (перша половина 11 ст.). Сучасний вигляд.
– Мозаїки Богоматері Оранти та Христа Вседержителя із Софійського собору в Києві.
– Спасо-Преображенський собор в Чернігові. 1036. Сучасний вигляд.
– Успенська соборна церква Києво-Печерського монастиря. 1073–1087. Реконструкція. Сучасний вигляд.
– Вишгородська ікона Богородиці (візантійська традиція). 1 пол. 12 ст.
– Євангеліст Лука. Мініатюра з Остромирового Євангелія. 1056–1057.
– Родина князя Святослава Ярославовича. Мініатюра з «Ізборника» 1073.
Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава
– Мозаїчна композиція «Євхаристія» з Михайлівського Золотоверхого собору. 1108–1113.
– Холмська ікона Богородиці (візантійська традиція). 11 ст.
– Свенська ікона Богородиці зі святими Антонієм та Феодосієм Печерськими (початок 12 ст.)
– Дорогобузька ікона Богородиці (остання третина 13 ст.)
– Успенський собор у Володимирі. 1161. Реконструкція.
– П’ятницька церква в Чернігові. Кінець 12 ст.
– Церква святого Пантелеймона в Галичі. Кінець 12 ст.
– Вежа в селі Стовп поблизу Холма. Середина 13 ст. 43

Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.)

– Вірменський собор у Львові. 1363.
– Верхній замок у Луцьку. 2 пол. 14 ст.
– Кам’янець-Подільська фортеця
– Хотинська фортеця
– Покровська церква-фортеця в с. Сутківцях.
– Ікона Богородиці з пророками з церкви у Підгородцях.
– Ханський палац в Бахчисараї
– Українські землі в другій половині ХVІ ст.
– Ікона Успіння Богородиці перемишльського маляра Олексія Горошковича. 1547.
– Мініатюри Пересопницького Євангелія. Між 1556–1561.
– Церква Зішестя Святого Духа в Потеличі
– Успенська церква та вежа Корнякта у Львові.
– Будинок Корнякта у Львові
– Меджибізький замок
– Острозький замок
– Гравюра із зображенням Євангеліста Луки з львівського «Апостола». 1574.

Українські землі в першій половині ХVІІ ст.

– Ікона «Христос перед Пілатом» М. Петрахновича з Успенської церкви у Львові.
– Ікона «Святий Миколай» з київської церкви Святого Миколая Набережного.
– Замок у Підгірцях (Львівщина) 1630–1640-і.
– Троїцький Межиріцький монастир-фортеця поблизу Острога
– Портрет князя Криштофа Збаразького. Після 1622.
– Портрет Петра Конашевича-Сагайдачного з книги «Вірші на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного». 1622. 44

Національно-визвольна війна

– Портрет Богдана Хмельницького. Гравюра В. Гондіуса. Середина 17 ст.
– Ікона Покрову Богородиці із зображенням Богдана Хмельницького. 1 пол. 18 ст.
– Іллінська церква в Суботові. Реконструкція. 1656.

Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст.

– Троїцький собор Густинського монастиря. 1674–1676.
– Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря в Чернігові. 1679–1695.
– Покровський собор у Харкові. 1689.

Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

– Ікона «Архангел Михаїл» Івана Рутковича.
– Ікона «Вознесіння Богородиці» Йова Кондзелевича.
– Гравюра «І. Мазепа серед своїх добрих справ» І. Мигури. 1706.
– Ікона «Зустріч Марії з Єлизаветою» з церкви Покрову Богородиці в Сулимівці на Київщині. 30-ті роки 18 ст.
– Портрет Григорія Гамалії. Кінець 17 ст.
– Георгіївська церква Видубицького монастиря в Києві. 1696–1701.
– Преображенська церква у Великих Сорочинцях. 1732.

Українські землі в другій половині XVIII ст.

– Ікона Моління з Вознесенської церкви в Березні. Близько 1762.
– Троїцька соборна церква в Самарській слободі (Новомосковську). 1773–1779.
– Покровська церква в Києві. 1766.
– Успенська соборна церква Почаївської лаври. 1771–1783.
– Собор Святого Юра у Львові. 1744–1762.
– Скульптурна група святого Юрія змієборця на фасаді собору святого Юра у Львові. Скульптор Й. Пінзель.
– Портрет Павла Руденка роботи В.Боровиковського. Початок 1780-х рр.
– Палац Кирила Розумовського в Батурині. 45
– Андріївська церква в Києві. 1754

Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій у першій половині ХІХ ст.

– Живописні твори Т. Шевченка: «Автопортрет» (1840), «Катерина» (1842), офорти з «Живописної України» наісторичну тематику.
– Картина «Дівчина з Поділля» В. Тропініна
– Будівля Київського університету (1837–1843)

Українські землі у складі Російської та Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст. –початку ХХ ст.

– Будинок Полтавського земства (нині Полтавський краєзнавчий музей). 1903–1908.
– Будинок з химерами в Києві. 1902–1903.
– Будівлі театру в Одесі. 1883–1887.
– Будівля банку «Дністер» у Львові. 1905–1906.
– Будинок резиденції митрополита Буковини в Чернівцях (нині Національний університет). 1864–1873.
– Володимирський собор у Києві. 1862–1896.
– Картини «Сінокіс», «Ворожіння» М. Пимоненка.
– Картини «Козаки в степу», «Весняний день в Україні» С. Васильківського.
– Картина «Запорожці пишуть листа турецькому султанові» І. Рєпіна. 1878–1891.
– Картина «Дніпро біля Києва» І. Труша. 1910.
– Пам’ятник Б.Хмельницькому в Києві. Скульптор М. Микешин. 1888.
–Будинок Національної опери України. 1901.

У нашій наступній статті буде подано загальну характеристику нових термінів та персоналій про які говорилося на початку статті. А також, чекайте повного списку архітектурних та мистецьких пам’яток з зображеннями, які треба вивчити.

Успіху на ЗНО :) :) :)

Автор статті: Федорова Марина Ігорівна, викладач історії України навчального центру Enotti