«ЗНО в школі: воно там є?»

16.12.2014 Катарина Канивец
821 просмотров

У середовищі батьків абітурієнтів, самих випускників та і вчителів, починаючи з 2007 року подекуди частіше виникає питання, – Чи здатна школа підготувати конкурентного випускника, який зможе без репетитора чи курсів здати тест ЗНО вище 190 балів?!

По – перше, чи повинна взагалі школа готувати до ЗНО?!

За загальним правилом, звичайно, ТАК. Але, якщо вивчити основні нормативні документи, опрацювати програми, поспілкуватися з вчителями – предметниками та адміністрацією школи, то виявляється, що НІ!

Предмет «Історія України» у школі викладається з 5 класу, – «Вступ до історії України», далі маємо «білу пляму» 6-го класу. – «Історія стародавнього світу», де на вивчення минулого нашої держави виділено аж 3 уроки (1) Ранній залізний вік: кіммерійці, скіфи, сармати. 2) Велика грецька колонізація Пн. Причорномор’я 3) Давні слов’яни ). Додам, що ці теми є останніми в курсі 6-го класу і викладаються у кінці травня при умові, що вчитель встигає з програмою, але, як вчитель-практик можу з впевненістю сказати, що ці теми в більшості випадків виносяться на САМОСТІЙНЕ опрацювання. Далі 7,8 клас – вивчення історії України – 1 раз на тиждень, 9 клас – 1-1,5 год/тиждень, 10-клас – 1,5 год/тиждень і 11 клас – 2 год/тиждень.

Врахуймо, «забування» матеріалу за літні канікули кожного року, методику викладання і вимоги до рівня освоєння його учнями у кожному класі, особливості викладання матеріалу, і володіння ним кожним конкретним вчителем, можливість ущільнення програми через карантини, відключення опалення, випадання уроків через свята, пропуски уроків самими учнями.

І ще один важливий момент: у 5-9 класі, а іноді і в 10-11 діти, ще не є професійно орієнтованими, вони не знають якому предмету приділяти більше уваги, на що робити ставку, тому втрачають дорогоцінний час не на головне.

Один з основних аргументів, – програма ЗНО з історії включає питання академічного і профільного рівнів, а в звичайних загальноосвітніх школах, непрофільних гімназіях та ліцеях вивчення даного предмету проходить по рівню стандарт. Підручники, по яким готуються учні, навчальний матеріал, що подається вчителем не охоплює всього необхідного спектру відомостей, важливого для успішного складання ЗНО.

Ще один важливий момент, відповідно до мети вивчення історії в школах України на уроках з даної дисципліни, вчитель має «….формувати в учнів самоідентичності та почуття власної гідності на основі осмислення соціального і морального досвіду минулих поколінь, розуміння історії і культури України в контексті загального історичного процесу.» (Витяг з пояснювальної записки до програми 12-річної школи «Історія України. Всесвітня історія. 5-12 класи», Київ, «Перун», 2005 р.( Лист МОН № 1/11-6611, від 23.12.2004)

У цій меті не прописаний обов’язок вчителя готувати до тесту. Ми- вчителі у школі, виховуємо в учнів критичне мислення, цілісне уявлення про наше минуле, вміння давати оцінку подіям та явищам в історії, формуємо навички роботи з картами, історичними джерелами, підручником і т д. Тобто, переслідуємо інші цілі, відмінні від того, що натренувати учні вирішувати тести ЗНО.

Що ж робити, якщо не школа то хто?!

Підготовка до ЗНО, – складний багатогранний процес, що включає в себе збір інформації про саме тестування (програма, час проведення, обов’язкові вимоги та компетентності, список рекомендованої літератури), опрацювання теорії (Всього об’єму з 5 до 11 класу), систематизація знань, та практична частина (робота з тестами різних видів та форм). Можна обрати варіант підготовки, який підійде саме вам, з основних я виділила б:

  • Самостійна підготовка;
  • Підготовка з репетитором;
  • Курси.
  • Кожен випускник має розуміти, що його майбутнє залежить в першу чергу від нього самого, рівня його домагань і стремлінь, його готовності працювати і досягати успіху. 200 балів самі не отримаються – це винагорода за наполегливу та клопітку працю над матеріалом та над собою.

    Успіхів на ЗНО!

    Автор статті: Федорова Марина Ігорівна, викладач історії України навчального центру Enotti